ФІНАНСОВА ПРОЗОРІСТЬ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ESG-СТАНДАРТИ, ЯК ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність. У статті досліджується вплив фінансової прозорості та стандартів бухгалтерського обліку на формування конкурентних переваг України в умовах глобальної економічної інтеграції. Розглянуто ключові міжнародні стандарти фінансової звітності — GAAP та IFRS, здійснено їх порівняльний аналіз, а також проаналізовано особливості фінансової звітності в Україні. Окрему увагу приділено ролі прозорості у зменшенні інформаційної асиметрії, зміцненні довіри інвесторів та зниженні вартості капіталу. Встановлено, що гармонізація стандартів бухгалтерського обліку та впровадження принципів прозорості є необхідними передумовами інтеграції економіки України у міжнародний ринок, підвищення її інвестиційної привабливості та зміцнення позицій у глобальній економіці.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні ролі фінансової прозорості та стандартів бухгалтерського обліку у формуванні конкурентоспроможності України на міжнародному ринку.

Методи. Діалектичний метод і системний підхід застосовано для дослідження взаємозв’язку між якістю фінансової звітності та міжнародною конкурентоспроможністю держави. Порівняльний аналіз використано для зіставлення стандартів GAAP і IFRS, а також для оцінювання відмінностей у рівнях інституційної зрілості та регуляторної готовності до впровадження ESG в Україні порівняно з країнами ЄС. Методи синтезу та моделювання застосовано для формування стратегічного прогнозу трансформації систем управління підприємствами на основі впровадження цифрової простежуваності. Методи логічного узагальнення використано для обґрунтування ролі прозорості у зниженні інформаційної асиметрії та вартості залученого капіталу.

Результати. За результатами дослідження сформовано стратегічний прогноз трансформації систем управління на основі фінансової прозорості, обліково-аналітичних систем та стандартів ESG. Встановлено, що впровадження стандартів ESG в Україні має складний і нерівномірний характер, у зв’язку з чим проаналізовано труднощі їх імплементації, зумовлені значними міжкраїновими відмінностями у рівнях економічного розвитку, інституційної спроможності та регуляторної зрілості. Поєднання ринкових і державних інструментів підтримки визначено пояснено як ключову передумову прискорення ESG-трансформації та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Практична цінність дослідження. Обґрунтовано доцільність переходу на міжнародні стандарти не лише як формальної вимоги, а як інструменту зниження вартості капіталу та залучення стратегічних інвестицій. Запропоновано комбінований підхід (ринкові інструменти + державна підтримка) для прискорення ESG-трансформації, що є критично важливим для виконання умов європейської інтеграції та доступу до структурних фондів ЄС. Також описано модель цифрової простежуваності, яка дає змогу аграрному та промисловому секторам інтегруватися до ланцюгів створення вартості ЄС із дотриманням вимог екологічного та соціального моніторингу.

Висновки. Фінансова прозорість, розвинені обліково-аналітичні системи та впровадження стандартів ESG формують стратегічну основу трансформації управління підприємствами. Інвестиційна привабливість дедалі більше залежить від якості звітності та рівня довіри інвесторів. Цифрова простежуваність забезпечує інтеграцію до єдиного ринку ЄС, а орієнтація на сталі, високорентабельні бізнес-моделі створює довгострокові конкурентні переваги.