МЕТОДИ АНАЛІЗУ І МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ В УПРАВЛІНСЬКОМУ КОНСАЛТИНГУ

Анотація

Мета статті – обґрунтувати використання методу моделювання та графічного методу дослідження ділової активності аграрних підприємств в управлінському консультуванні.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні економетричних моделей ключових показників ділової активності сільськогосподарських підприємств, які використовуються в управлінському консультуванні для оцінки здатності підприємств до саморозвитку, забезпечення позитивної динаміки ефективного використання ресурсів як основи сталого економічного розвитку. При вивченні порівняльної динаміки абсолютних показників ділової активності передбачається оцінка дотримання оптимального співвідношення, яке називається «золотим правилом економіки організації». Дотримання цього правила особливо важливо для сільськогосподарських підприємств. За результатами дослідження запропоновано деякі методичні особливості аналізу ділової активності підприємств з використанням економетричних моделей динаміки та графічного методу. На прикладі підприємств аграрного сектора проведено розрахунки щодо виявлення основного показника власного розвитку, який порівнює темпи зростання прибутку від реалізації продукції та зростання авансованого капіталу. Розраховані показники наочно представлені графічно. Використовуючи рівняння лінійних трендів, можна провести розрахунки для виявлення переважаючих тенденцій зміни валового прибутку та балансових показників за досліджуваний період та визначити значення кінцевих періодів.

Висновки. Сільськогосподарські підприємства, розташовані навіть у зонах нестабільного сільського господарства, мають достатній потенціал для забезпечення високої ділової активності. Розробка банку економетричних моделей дозволить сформувати потужний арсенал інструментів, які будуть використовуватися консультантами у сфері управлінського консультування для аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Враховуючи, що прибуток від реалізації продукції є визначальним фактором формування прибутку до оподаткування, основним показником можна вважати перевищення темпу зростання прибутку від реалізації продукції (валового прибутку) над розміром авансованого капіталу.