СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ОСОБЛИВОСТІ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Анотація

У статті досліджено проблемні питання вибудовування стратегії управління агропромисловим сектором економіки в умовах збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року з боку збройних формувань держави-агресора російської федерації.  Зазначене стало підставою для оголошення воєнного стану Президентом України Указом «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022.

Проаналізовано фактори, що впливають на сільськогосподарський сектор під час військових дій та запровадження воєнного стану, ідентифіковано основні виклики та загрози, з якими стикається сільське господарство в умовах воєнного стану, а також розроблено рекомендації щодо побудови ефективних стратегій управління галуззю для забезпечення стійкості та розвитку аграрного сектору в умовах збройної агресії. Розкриваються подальші наслідки воєнних дій для галузі сільського господарства.

В статті проаналізовано основні заходи, що вживалися та вживаються органами державної влади та місцевого самоврядування для вибудовування стратегії державного управління агропромисловим сектором, розглянуто проблемні питання та рішення, що вживалися для їх вирішення, сформовано концепцію управління агропромисловим сектором в умовах війни та з огляду на перспективи післявоєнного відновлення.

Метою статті є дослідження особливостей розробки та реалізації стратегій державного управління, спрямованих на забезпечення стабільності функціонування сільського господарства України в умовах воєнного стану.

Наукова новизна питання, що досліджується, полягає у вивченні впливу військових дій та введення воєнного стану на сферу державного управління галуззю сільського господарства України та розробці адаптованих стратегій управління, які враховують специфіку аграрного сектору

Висновки. На сьогодні потребують додаткового дослідження та опрацювання питання пов’язані з управлінням агропромисловим сектором, що є критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки та економічної стійкості країни. Необхідним в роботі органів державної влади є застосування методів кризового планування та управління ризиками. Важливим є розробка кризових планів для окремих секторів агропромислової галузі з урахуванням можливих загроз та ризиків, пов'язаних з війною.

Зазначені плани мають відображати підтримку сільськогосподарських підприємств та фермерів через фінансові стимули, технічну підтримку та інші заходи, щоб забезпечити стійкість агропромислового сектору під час війни. Водночас, рішення, що приймаються органами державної влади мають відображати такі першочергові рішення як забезпечення продовольчої безпеки, захист інфраструктури, диверсифікація сільськогосподарського виробництва, створення запасів продовольства.

З іншого боку, перспективні плани подальшого розвитку як в умовах воєнного стану так і в післявоєнний період мають містити в собі рішення, що сприятимуть використанню інновацій та передових технологій для підвищення продуктивності та ефективності сільськогосподарського виробництва навіть у складних умовах воєнного конфлікту. Важливо також враховувати на перспективу підтримку для ветеранів та сімей військовослужбовців, щоб забезпечити їхній доступ до ресурсів та можливостей для заняття сільськогосподарською діяльністю. Цей аспект може бути ефективнім для ефективного повоєнного відновлення сільських територій та вибудовування системи продовольчої безпеки на основі диверсифікованого сільськогосподарського виробництва за рахунок нарощування частки дрібних та середніх фермерських господарств.