УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ, МОДЕЛІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ДОСВІД УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

Актуальність теми. В умовах повномасштабної війни, стрімкого розвитку цифрових технологій та демографічних змін українські університети переживають епоху кардинальних трансформацій, що зумовлює необхідність розробки ефективних підходів до управління організаційними перетвореннями в закладах вищої освіти.

Метою статті є всебічний аналіз актуальних тенденцій впровадження змін у закладах вищої освіти України, а також обґрунтування концептуальних підходів до створення ефективної системи управління змінами в умовах трансформаційних процесів.

Методи дослідження. У дослідженні використано методи аналізу нормативно-правових актів, статистичних даних, аналітичних звітів та наукових публікацій; порівняльний аналіз моделей управління змінами; SWOT-аналіз системи вищої освіти; систематизація викликів воєнного часу та їх впливу на освітню діяльність.

Отримані результати. Проаналізовано одинадцять ключових викликів, що постали перед системою вищої освіти України внаслідок військової агресії, включаючи загрози безпеці, руйнування інфраструктури (45 ЗВО зруйновано повністю), масове переміщення учасників освітнього процесу, скорочення фінансування та необхідність цифровізації. Досліджено демографічні виклики (зменшення чисельності населення віком 17-24 роки на 22,2% порівняно з 2010 роком) та тенденції освітньої міграції (близько 356 000 українських студентів навчаються за кордоном). Розглянуто три основні моделі управління змінами: триетапну модель Курта Левіна, модель життєвого циклу організації Іцхака Адізеса та восьмиступеневу модель Джона Коттера.

Практична цінність роботи. Результати дослідження можуть бути використані керівництвом закладів вищої освіти для розробки стратегій адаптації до воєнних умов, впровадження цифрових технологій та оптимізації управлінських процесів. Запропоновані підходи сприятимуть підвищенню гнучкості, інноваційного потенціалу та конкурентоздатності українських університетів на міжнародній арені.

Висновки. Успішне управління змінами в українських ЗВО потребує поєднання гнучких управлінських механізмів, проєктного менеджменту, цифрової трансформації та міжнародної співпраці. Основою ефективних перетворень є системне вивчення внутрішніх і зовнішніх чинників, активна участь усіх зацікавлених сторін та формування культури постійного вдосконалення.